Ви знаходитесь тут: Головна > ДОМАШКА > „Альпійська балада” В.Бикова

„Альпійська балада” В.Бикова

Почуття, стан душі, життєві цілі і мрії героїв у повісті метафорично асоціюються з природою, з краєвидами Альп, контрастними в своїй основі, несучих знаковий у художньому розумінні смисл.

Вершини гір, укриті снігом, ніби уособлюють холодний подих смерті. І багаті квітами й різнотрав’ям, життєдайними дарами природи розкішні неповторною красою альпійські луки.

Саме на них спізнають щастя кохання (до цього вони були просто втікаючими в’язнями з табору знищення) Іван та Джулія – представники різних народів і соціальних станів (юнак був простим колгоспним трактористом з далекої і загадкової Білорусі, дівчина – донька заможних італійців, антифашистка за переконанням). Серед цієї мальовничої екзотики зароджується і нове життя. Тепло і життєдайність лук з розкішними маками дарують блаженство і незвідану радість, ті найщасливіші життєві миті, котрих їм більше не доведеться пізнати: незабаром Іван загине, даючи можливість врятуватися Джулії, котра ще й не могла знати, що у ній зародилось нове життя – син, якого і назве в честь батька (тобто, італійський варіант найпопулярнішого у слов’янському світі імені – Джованні).

Залишити коментар