Ви знаходитесь тут: Головна > ЛІТЕРАТУРА > Маруся Чурай

Маруся Чурай


Маруся Чурай – це ім’я нині починають забувати. Та й чи була ця дівчина насправді чи це просто збірний образ, створений народом? Відповідь на це питання не можуть дати донині через нестачу історичних фактів, достовірних документів того часу. Але ким би вона не була, зустріти її можна і в роботах вчених, і в творах письменників.

Який же її уявляють люди? Зовні вона символізувала собою справжню українську красу. Чарівна зовнішність, невелике зростання, осина талія … На обличчі добра і ніжна посмішка, карі очі під густими віями і тонкими чорними бровами лучатся теплотою і ласкою.

Волосся її довгі, густі й чорні, як сама безмісячна ніч. Зібрані вони в тугу косу довжиною до пояса. Одягнена, звичайно ж, в традиційну білосніжну вишиванку з яскравими народними візерунками.

Така красуня зобов’язана була підкорювати чоловічі серця, до того ж вона вміла складати вірші і чудово співала. На жаль, все склалося не так райдужно і Маруся на особистому шляху чекали багато біди. Ах, якби не це, скільки б ще прекрасних творів встигла б вона створити! Скільки віршів скласти! Скільки всього оспівати своїм прекрасним тонким голоском! І не про загубленому щастя, сумною любові, а про щось світле і чистому, як сама Чурай. Хоча щасливих моментів на її долю випало не так то багато, всі їх вона плекала і берегла, що в черговий раз підкреслює легкий склад її розуму і добру вдачу:

Нe пoмoгут слeзи счaстью.

Сeрдцу лeгче будeт,

Ктo счaстлів був хoть годину, –

Вo вeкі вeкoв нe зaбудeт.

Якщо припустити, що Маруся Чурай все ж існувала, тоді цілком можна прийти до думки, що частина безіменного народного фольклору також належить її перу. Ще частина творів могла просто не дійти до нашого часу, як і історичне документальне підтвердження існування самої поетеси.

Однак вона живе у творах, які створювали натхненні нею інші письменники, такі як Ольга Кобилянська і Ліна Костенко. Остання зробила особливо вагомий внесок у збереження образу Марусі Чурай, написавши про неї однойменний роман у віршах. Основою йому послужила широко популярна пісня “Ой, не ходи, Грицю …”. Ліна описала не тільки саму героїню, а й важкі події з історії українського народу через призму її участі і зіткнення з ними.

Залишити коментар