Ви знаходитесь тут: Головна > ЛІТЕРАТУРА > Моє ставлення до субкультур

Моє ставлення до субкультур


Я вважаю себе дорослим відбувся людиною, особистістю, у якої є своя думка і свої принципи. Одного напевно мені не зрозуміти ніколи. Як люди можуть витрачати час і гроші на захоплення, відносячи себе до тієї чи іншої субкультури?

Я живу у вільній країні і не збираюся подаватися віянню моди, не хочу бути висміяним. І чому мене повинні перестати вважати за людину, через те що я просто люблю слухати різну музику. І мені не обов’язково робити собі ірокез на голові, для того що б прослухати рок.

Зараз більшість моїх однолітків намагаються виділитися з натовпу зовнішнім виглядом. Хтось купує яскраві речі і одягається незграбно, хтось проколює собі пів обличчя і вставляє туди сережки. Я ж просто волію живе спілкування з нормальними однолітками, і свободу вибору. Сьогодні я можу прокинутися з поганим настроєм і весь день слухати радіо шансон, а завтра мені захочеться танцювати під попсу. Я не люблю конфліктувати з людьми на тему, що рок це добре, а джаз це мотлох. Кожен має право вибрати для себе, ту музику, яка подобається йому.

Я не вважаю, що належати субкультурі це погано, просто я вибираю звичайну розмірене життя, а це значить, я вправі слухати ту музику, яку мені хочеться, одягатися так як мені подобається, а не так як диктує мода цієї субкультури, і ходити люблю туди де тихо і спокійно. Все це може і відрізняє мене від інших, а може хтось скаже, що це порівнює мене з сірої маси звичайних людей.

Але, не дивлячись на все те що можна наговорити про людину, яка просто вибирає свободу, хочу сказати одне. До якої субкультури ви б не відносили себе, варто залишатися людиною, поважати не тільки себе, але й оточуючих, не тільки особистостей, але і праця який виконують інші люди.

Залишити коментар