Ви знаходитесь тут: Головна > ЛІТЕРАТУРА > Природа рідної землі

Природа рідної землі


Дорога до водоспаду прекрасна, отримуєш невимовне задоволення, дивлячись на річку, вода в якій немов кришталь, видно кожен камінчик. А вона біжить, повз долаючи невеликі поріжки, а вздовж річки ростуть квіти, м’ята, чебрець і багато різної іншої травички і квітів. Найчистіше повітря, гірська річка, високі блакитні ялини, за якими з гілки на гілку стрибають білки.

Кругом величні гори, вкриті травою і чагарниками, а над ними в небі розкидавши свої могутні крила, летить красень яструб.

А попереду чекає видовище ще більш, прекрасне.

Маршрут проходить по утоптаній стежці, яку чітко видно.

І піднявшись по гірських стежках, дорога виводить на альпійські луки. Неймовірно красиво, поляна усипана квітами, латають метелики, кругом гори, а внизу вдалині, поспішають, куди далечінь, води гірської річки.

І ось далеко вже видно водоспад. А на дорозі ще стоїть, чудова сосновий гайок, повітря в якій чистий і прохолодний, а внизу струмочок в якому теж ростуть квіти, прямо у воді.

А ось і красень водоспад. Вода стрімко несеться, немов з небес, розкидаючи довкола крижані бризки. Повітря пахне квітами і свіжістю. А вода в озерці, куди спускається вода прозора і чиста і лише сонячні зайчики стрибають у ньому і відображаються пропливають повз хмари. По дорозі можна насолоджуватися видом гір і гірськими пейзажами.

Якщо пройти ще трохи вгору, по гірських стежках, то дорога приведе до гірського озера. Яке просто чудово. Навколо величезні ялини, гірські квіти і різнотрав’я, а повітря, просто блаженство, можна відпочити і скупатися в гірському озері. А над ним світить яскраве і тепле сонечко, спускаючи в озеро свої промені.

Вода холодна, але після тривалої подорожі дуже приємно опуститися в прохолоду кристального озера. Охочих скупатися немало.

Що може бути чудеснее.

Залишити коментар