Ви знаходитесь тут: Головна > ЛІТЕРАТУРА > «Риторика» Аристотеля

«Риторика» Аристотеля


Твір Аристотеля, що називається «Риторика» є одним з найбільш відомих робіт знаменитого грецького філософа. У даному тексті Аристотель, продовжуючи науковий пошук свого вчителя Платона, розмірковує про буття людини на землі, про людську діяльність і людській творчості.

Аристотель вважає, що існує матерія, яка постійно прагне до форми, це визначає процес руху всього живого у світі. Людина ж прагне до пізнання основоположних законів буття. Його пізнання носить, перш за все, чуттєвий характер, а вже тільки потім раціональний. При цьому сам процес пізнання виходить з досвіду і враховує дедукцію і індукцію.

Композиція твору Аристотеля носить чітко виражений характер. У першій частині свого твору автор розповідає про риторику як мистецтві та науці, її впливі на людські серця і уми, а також виділяє пологи висловів. У другій частині він послідовно викладає способи докази в риторичних виступах, а в третій – звертається до проблем стилів, фактично, заявляючи про нову науку – стилістиці.

Саму риторику Аристотель обґрунтовує як мистецтво і одночасно науку про переконання, вважаючи, що риторика є найважливіший з наук і мистецтв. Слід зауважити, що слідом за Аристотелем його сучасники також надзвичайно високо цінували риторику, вважаючи, що без неї неможливо ні провести урочистого заходу (наприклад, весілля або похорон), ні підняти народ на благородну справу, ні організувати опір противнику під час війни.

Таким чином, у своєму творі Аристотель говорить про величезне значення усного слова в житті людей, та й цілих народів. Подібне дбайливе сакральне ставлення до слова успадкували греки еллінської культури, яка йшла за періодом класики, в якій і жив Аристотель, і жителі Візантії – величезної і багатої грецької імперії, а за візантійцями і наші предки – східні слов’яни.

Залишити коментар