Ви знаходитесь тут: Головна > ТВОРИ > Твір на тему: Образ Леопольда Блума

Твір на тему: Образ Леопольда Блума

Леопольд Блум постає перед читачем в абсолютно незвичайному для героя роману вигляді: у ньому уживаються сотні дивацтв, що мають вульгарний, абсолютно аморальний характер. Я звикла бачити в героях хоч якісь позитивні якості, намагаючись вчепитися за них при оцінці персонажа. Але тут я поставлена в глухий кут нестандартним підходом Джойса, а саме створеним ним Леопольдом Блумом.

Блум нестандартний. Найбільше мене здивувало те, що він знаходить у зв’язку своєї дружини з іншим чоловіком щось привабливе, що змушує його відчувати сексуальне задоволення. Будь-який нормальний чоловік розлютився б, дізнавшись про зраду, і, напевно, розірвав би шлюб. Але Леопольд не такий: його і самого тягне до інших жінок, що доводиться на прикладі його оголошення про пошук секретаря виключно в інтимних цілях. Він – завсідник дешевих трактирів і забігайлівок, і не знаходить в цьому нічого ганебного, вважаючи подібні потіхи нормальним способом життя. Варто відзначити, що і стороннє думка не особливо бентежить Леопольда: він займається онанізмом прямо на пляжі, що, в принципі, є аморальним і ганебним дією.

Внутрішній світ героя також дивний. Оповідання роману деколи стає абсолютно незрозумілим, так що навіть важко розрізнити, де описані реальні дії, а де думки Блума. Він, перебуваючи в п’яному маренні, говорить незв’язані, дурні, повні вульгарності пропозиції. Бардель, в якому виявляється герой, подібний пеклі. Все в диму, повії, дозволяючи собі непристойну поведінку і відсутність одягу, намагаються обслужити клієнтів, розпашілі від вина і бажання випробувати близькість з жінкою чоловіка, вже не намагаються виглядати відповідно. Смута. Шум. Безглуздий сміх. Страхітливий марення п’яних, ні … навіть до безумства п’яних людей. Неприємна картина, а наш герой – її головний учасник. Навіщо йому це? Я думаю, йому просто нікуди подітися. Життя Блума безглузда, він – не особливий фанат своєї роботи, не любить і не коханий чоловік, який мріє після довгого, важкого дня скоріше потрапити додому. Його цікавить розпуста, порнографічні журнали і книги мазохістського змісту, тому тут не доводиться говорити про культуру цієї людини взагалі. Він лише гуляє по вітрі, зрідка з’являючись на дійсно необхідних зустрічах.

Блум схильний до женолюбівим фантазіям, але не докоряє себе за них, хоч і є одруженою людиною. Навпаки, вони приносять йому задоволення, оскільки він любить догоджати своє тіло. Його способи отримувати задоволення нестандартні й в деяких епізодах викликають навіть огиду. Але я думаю, саме цим Леопольд і зацікавлює читача. Адже у кожного героя є своя родзинка, якої він козиряє в потрібний момент, щоб показати себе з певного боку. Не всі ж персонажі позитивно характеризують себе, є й ті, які чіпляють просто дивиною, несхожістю на інші, «затерті» літературні образи. У Блума є щось модерністське, передове, що і виділяє його з одноликих натовпу.

Залишити коментар