Ви знаходитесь тут: Головна > 2 клас > Твір на тему: Осінній лист.

Твір на тему: Осінній лист.

 Осінь – гарний час року і золота пора. Якось восени зі мною сталася одна дивна історія. Я з батьками пішов ліс, який був казково гарний. Ми йшли по золотих листю, м’яко наступаючи на них і не помітили, як опинилися у маленької берізки. Деревце було в жовтому красивому вбранні. Я хотів зірвати листок, але берізка раптом заговорила зі мною. Вона попросила не зривати листя тому, що я зіпсую її красивий казковий наряд, і весь ліс буде сміятися над нею. Я я наздогнав своїх батьків і все їм розповів. Тато і мама посміхнулися, обняли мене і сказали: Ти не дивуйся. Адже восени ліс стає казковим і чарівним!

—————————–

Йшов я восени по лісі. Подув сильний вітер і стали опадати листя з величезних дерев. Проходячи повз столітнього дуба, маленький листочок, зірвавшись з гілочки, догодив мені прямо в капюшон. Прийшовши додому, я його виявив і хотів викинути, але тут почув тоненький голосочок, який благав мене не кидати його. Він став розповідати про те, який він хороший, красивий і корисний. Розповів про те, що коли – то ранньою весною він був маленькою почечки, яка з кожним днем ставала все більше і більше. Завдяки теплому сонечку він перетворився на листочок. А вже жарким літом став зеленим і красивим листом. Як брати і сестри листочка, всі разом приносили людям користь: рятуючи під своєю тінню людей. Як виділяли кисень і очищали повітря. Але настала осінь і все листочки стали опадати. Ось так цей листочок потрапив в мій капюшон. Він запропонував мені залишити його для моєї ікебани. Я подумав – подумав і залишив його, а ще й його братів і сестер. Тепер усі вони прикрашають мою ікебану в кімнаті.

———————-

Одного разу я гуляла в осінньому лісі. Під ногами шаруділи опале листя. Крізь шерех листя мені здалося, що зі мною хтось говорить. Я прислухалася і зрозуміла, що це розмовляють листя. Вони мені розповіли, як ранньою весною з маленької нирки вони з’являються на світ. Влітку дерева стоять з пишними, яскраво-зеленими кронами. А восени листя жовтіє і опадає на землю, стелячись яскравим килимом. Так вони чекають першого снігу, щоб він вкрив їх під своїм покривалом від холодної зими.

———————

Як – то раз я гуляла в лісі. На очі мені попався лист лимонного кольору. Я підняла його, а він раптом заговорив зі мною. І ось що він мені розповів. Виявляється, він виріс на дереві, яке називається клен. Влітку він зеленого кольору, але з приходом осені сталося диво: осінь прикрасила всі дерева в яскраві барвисті костюми. А йому дістався абсолютно незвичайний колір – лимонний. Листочок знає, що це осіннє сонечко подарувало йому такий колір. Я взяла аркуш додому. Тепер він лежить у мене на столі як маленьке тепле сонечко.

—————

Одного разу я гуляла в парку з друзями. Був чудовий день. Під ногами шаруділи листя. Я підняла один з них і піднесла його до вуха. І цей листочок розповів про життя зі своїми друзями. Як їм було весело і тепло. Але настала осінь і похолодало, стало сиро, подув вітер. Цей вітер і впустив мого листочка. Як тепер цьому листочку сумно і самотньо. Мені стало шкода його і я вирішила забрати його до себе додому.

Залишити коментар