Ви знаходитесь тут: Головна > ЛІТЕРАТУРА > Твір на тему: ПОДВИГ!

Твір на тему: ПОДВИГ!

Був кінець липня, найспекотніший час літа. Пекучу спеку безжально впивався в бронзові тіла, доводячи їх до шоколадного кольору. Пляж, переповнений юрбами відпочиваючих, нудився під помаранчевим сонцем ніжно-кремовою пінкою топленого молока.

Сьогодні ми з татом проводили разом його довгоочікуваний вихідний. Недільний літній день обіцяв бути найкращим в році, що минає місяці. Наплескавшісь в ласкавих, морських хвилях, ми впали на гарячий пісок і, перевертаючись з боку на бік, ніяк не могли наговоритися про наші успіхи, плани на майбутнє, прочитаних, улюблені книги.

Коли мій тато задрімав, я сіла на рушник, обхопила руками, обпалені сонцем, коліна і мрійливим поглядом дивилася вдалину горизонту. Переляканий, зривається на ридання, голос молодої жінки повернув мене в реальність і розбудив мого тата.

Вздовж кромки, набігаючих на гарячий берег, хвиль металася тендітна, жіноча фігурка, відчайдушно розмахуючи руками і благаючи про допомогу. Папа швидко підскочив до неї і, уважно глянувши в напрямку її тремтячого пальця, миттю кинувся у воду. Досить далеко в море самотньо плавав надувний матрац, що втратив свого власника. Батькова голова то зникала серед колишуться хвиль, то, буквально, на секунду виринала на поверхню.

Нарешті, тато став наближатися до берега, притримуючи коротко стрижену, хлоп’ячу голову. Тут вже чекали підоспілі доктора, які відразу стали відкачувати бездиханного хлопчика. Тільки зараз я злякалася за тата, адже він сам міг програти в нерівній сутичці з морською стихією.

На щастя все обійшлося. Дитина відкрив очі і посміхнувся своїй мамі, а вона подивилася на мого тата таким вдячним поглядом, який коштував всіх скарбів світу. У той момент я страшно пишалася батьковим вчинком, який сміливо можна назвати подвигом, бо сьогодні далеко не кожен здатний ризикнути собою заради порятунку чужого життя.

Залишити коментар