Ви знаходитесь тут: Головна > ЛІТЕРАТУРА > Він був просто солдат

Він був просто солдат


Військова тема в творах російської літератури існувала завжди. Подвиги простих солдатів захоплювали, народжували почуття гордості за власний народ, і тим самим надихали письменників на творчість. Великі вчинки, хоробрі дії звичайних людей стали не тільки прикладом для наслідування, а й були увічнені в художній культурі багато разів.

Він був просто солдат … Звичайна людина, волею долі опинився в незвичній ситуації. На полі брані, перед обличчям не тільки ворога, але й самої смерті, кожен проявляє себе по-різному. Дуже складно вистояти і не вдаритися у втечу, і тим, хто зміг це зробити, слава буде звучати у віках.

Війна – це страшно. Так говорять усі. Але мало хто бачив це найстрашніше своїми очима, вдихав спекотне повітря бою і йшов у наступ, захоплюючи нові висоти і з кров’ю відбиваючи кожен метр рідної землі. А адже в бій ідуть в основному молоді солдати, ще не бачили життя, ще не розуміють, що може їх чекати там, в самій гущі кровопролитною сутички.

Він був просто солдат … Звичайний хлопчисько, може бути навіть вчорашній школяр. Але героїзм, адже він не вимірюється роками. Проявити характер і не відступити може і юнак, так само як в страху тікати з поля бою може і бувалий воїн. Міркувати про війну легко, але коли перед твоїм обличчям гримлять танки і вибухають бойові снаряди, а вуха пронизує високий вереск куль, вже не до міркувань. І не всі можуть в ситуації, супротивної самій людській природі, залишатися людиною.

Ось чому прийнято співати славу хоробрим, сильним, що не тремтячим. Тим, хто зумів вистояти і захистив нашу батьківщину від грізного ворога. І навіть не важливо, про який саме війні йде мова, важливо, наскільки люди в ній змогли залишитися людьми. Слава нашим солдатам! Слава героям, які повернулися з поля бою! І вічна пам’ять тим, хто так і залишився лежати, полив власною кров’ю землі рідної країни.

Залишити коментар